КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Талант, натхнення і щоденна праця
"Слов'яночка"
вокально-хоровий ансамбль
"Чорнобривці"
фольклорний ансамбль
Малий склад ансамблю "Родослав"
сцена татарського танцю
Пленерна практика
студенти спеціалізації "Декоративно-прикладне мистецтво"
Народний ансамбль пісні і танцю «Сузір’я»
Вокальний ансамбль «Anima»
Хореографічний ансамбль «Родослав»
Основний склад оркестру народних інструментів
Акомпануюча група народного ансамблю «Сузір’я»
Ансамбль народних інструментів
Ансамбль бандуристів
Джаз-бенд училища
Естрадно-симфонічний оркестр
free accordion menu module

Кориснi посилання

Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія

 

14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято – День захисника і захисниць України.

Усі ці свята дуже взаємопов’язані і виникали послідовно.

Світле та радісне свято – Покрова Пресвятої Богородиці. говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Це свято вважається одним із найбільш шанованих православних свят в Україні і люди ставляться до нього дуже шанобливо.

З давніх-давен Пречисту Богородицю запорізькі козаки вважали своєю покровителькою.

А на Січі запорізькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І, до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.

Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорізької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці

Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.

Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки.

Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті.

Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом– Днем захисника і захисниці України. Герої сьогодення – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України; лікарі які в мирний час повертають поранених з того світу; волонтери, що підтримують нашу армію. Загиблі за незалежність держави, яких вже не повернути: герої майдану, герої небесної сотні.

Тож, пропонуємо вам музично-хореографічну композицію «Ми роду козацького діти» у виконанні народного хору «Сузір’я» (керівник Людмила Шугаєва), народного ансамблю «Родослав», у супроводі оркестру народних інструментів коледжу (керівник Андрій Мосєєв). 

Лібрето

Січ. Козаччина. Легендарне минуле нашого народу. Це про неї Микола Васильович Гоголь писав: «Так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі орли. Ось звідки розливається воля й козацтво на всю країну».

Споконвіку Україна пишалася своїми козаками, які її любили, величали і захищали в усі часи, коли загрожувала небезпека.

Через музику, пісні і танці ми розповімо вам велику історію українського козацтва, про життя козаків, які в усі часи присвячували своє життя боротьбі за волю своєї рідної країни, самовіддано захищали кордони України від нападів ворогів, прагнули свободи, незалежності і утворення власної самостійної держави.

А між війнами козаки встигали повернутися додому, вклонитися землякам, обійняти матір-батька, пом’янути загиблих у бою побратимів, одружитися і знову йти за покликом волі захищати батьківщину.

Козацька доба – то є світла епоха,

Коли українці орлами літали.

Нікого вони не боялись нітрохи,

Від них вороги у бою відступали.

Козацтво – то світла сторінка у книзі,

Що наші діди написали шаблями.

Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами,

Та світлом Христа засіяла над нами.

Вітаємо зі святом! Зичимо миру, добробуту і здоровья!

Слава Україні! Героям Слава!

Викладач Лариса Шапко