КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Талант, натхнення і щоденна праця
"Слов'яночка"
вокально-хоровий ансамбль
"Чорнобривці"
фольклорний ансамбль
Малий склад ансамблю "Родослав"
сцена татарського танцю
Пленерна практика
студенти спеціалізації "Декоративно-прикладне мистецтво"
Народний ансамбль пісні і танцю «Сузір’я»
Вокальний ансамбль «Anima»
Хореографічний ансамбль «Родослав»
Основний склад оркестру народних інструментів
Акомпануюча група народного ансамблю «Сузір’я»
Ансамбль народних інструментів
Ансамбль бандуристів
Джаз-бенд училища
Естрадно-симфонічний оркестр
free accordion menu module
Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія

22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства.

Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти і онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді.

Цей день присвячений пам’яті мільйонів людей, чиє життя було обірване насильством світового масштабу.Тим, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах. Українці і вихідці з України перебували у військових з'єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250 тис. у 1941–1945 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.).

За даними українських істориків, прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн осіб, загальні демографічні – понад 13 млн, економічні – 285 млн тогочасних рублів. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації, надалі з тавром "зрадників" прийнявши на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами.

Війна проти німецького нацизму всіма своїми вогняними колесами двічі прокотилася українською землею, залишивши глибокі вибоїни і шрами в долі народу України. Надивившись на свою повоєнну країну, Олександр Довженко писав: «Україна поруйнована, як ні одна країна в світі. Поруйновані й пограбовані всі міста. У нас нема ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, ні бібліотек. Загинули наші історичні архіви, загинуло малярство, скульптура, архітектура. Поруйновані всі мости, шляхи, розорила війна народне господарство, понищила, людей побила, повішала, розігнала в неволю».

За твердженнями науковців, у період Другої світової війни Україна втратила щонайменше 14 мільйонів людей – чоловіків, жінок, дітей – кожного п’ятого українця, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, спалено близько 320 тисяч господарств. За оцінками істориків, наша країна серед тих держав, що найбільше постраждали від фашизму, а український народ за правом належить до кола народів – переможців нацизму.

Ми шануємо подвиг тих, хто ціною власного життя виборював нашу свободу у Другій світовій війні, пам’ятаємо про звитяжний подвиг наших співвітчизників та схиляємо голову перед їх мужністю, наш уклін усім, хто виніс на своїх плечах лихоліття років окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував рідні міста та села.

Ми пам’ятаємо також, що агресора зупинили спільними зусиллями Антигітлерівської коаліції та визвольних рухів. Тому у європейській історичній пам’яті перемогу над нацизмом вшановують як закінчення трагедії. Головним її уроком було прагнення не допустити повторення цього жаху і головним гаслом стали слова – «Ніколи знову!», які Україна промовляла разом із всім цивілізованим світом, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися.

Вічна слава всім загиблим і вічна пам'ять.